блог заробітчанина у Лондоні, який покинув Могилянку на 4 курсі й анітрохи про це не жалкує. Такий суцільний екзистенціалізм у блогах – повна свобода, необмежене буденністю бачення і просто цікавість до життя – те що ви тут прочитаєте. Ще автор пише прозу, має велосипед (попередній у нього вкрали) і любить красиве. Особливо раджу звернути увагу на розділ рецензій – автор рекомендує речі, в яких знає толк.
Тут нами поцікавилися зверху і дали команду згори трохи щось про себе розказати-написати. Напевно цим резюме стартую цілу епопею: ‘Пізнання іншого. Він у деталях.’ Розділ ДОСВІД РОБОТИ я свідомо упустив, оскільки є на то певні причини. Ця резюмешка десь на рік застаріла. Тому скоро напишу оновлену, більше поетично-неформальну епітафодію про себе.
Я роблю це не із самолюбства(як могли деякі нарциси припустити:), а тому, що можливо комусь буде корисним на тлі дуже поверхової інфи в неті якісь конкретні деталі певної конкретної людини.
+ вважаю, що перенесення сфери приватного у публічний простір розвиває людину, оскільки оголює недоліки, призводить до фідбеку, обговорення, дискурсу, корекції, апгрейдів життєвих планів, переосмислення цінностей, бажань……
+ можливо хтось через місяць або к-ка років напише мені листа через цей пост – і це буде пиздець, яка споріднена душа. Отакий ся шляк може трафити. Так що як би там не сталося – можливості треба створювати.
СВИНОМАТКА 
ти з лондону пишеш??
так.
та ти якийсь кіборг, а не людина!