Вихідні в Унгварі | 40 лепських фоток

Чесно кажучи я собі уявляв, що Ужгород це маленьке містечко, ну майже село. А насправді виявилося що це мега-затишне красиве місто по обидва береги Ужа, столиця циганського жебрацтва і машин з іноземними номерами, повне студентства, красивих сакур, з великою пішохідною зоною і надзвичайно дружелюбними ФРІшниками, специфічною русинською гварою, ливочками із в 3 рази довшими спинками, аніж сідалами 🙂

На правах мотиватора скажу що перебував там за програмою ФРІ (Фундації Регіональних Ініціатив) ‘Твоя Країна.’ Програма була концентрована, їжа смачна, а байки – стильними.

П.С. Дякую всім фотографам за свитлини. Без вас цей фотозвіт був би неможливим. І ще раз моє публічне ФУ! мої ліні не носити з собою фотік і витягати його щоб фотати.

Отож, почнемо рух. Запаморочливий краєвид на весь Ужгород із 16-поверхівки самогубців у самому центрі.

Із цієї будівлі останнім часок кожного року скидаються люди. Зараз там запечатали входи, а в одній із секцій будинку навіть дежурить вартовий-бомж. Якому очевидно трошки платять. Він сидів біля виходу на дах в своїй конурі і читав у напівтемряві книжку. Жаль що не зафотали його.

Але насправді на даху так красиво, що дехто із суїцидників, я впевнений, точно передумує. Ось виднокрай на готель і церкву.

1. Чехословацький район. Забудова  і архітектура унікальна і збереглася тільки тут і ще в одному місті в Чехії чи то Словаччині. На фото зліва – червоні кількаповерхівки(о, прикольне слово народилося – поверхівки у формі кільки:).

2. Дуже сподобалася ідея міні-скульптур. Це недорого, але дуже гарно. Гуляєш собі по місто а тут – оп-ля, гоп-ля, уп-ля. То там, то там химерні і цікаві бронзові фігурки у найнесподіваніших місцях.

3. Дахи, як і усюди всі хаотично захаращені інет-кабелями та антенами.

4. Один із 3-ох основних мостів в Ужгороді.

4а. Новий район. Там проводиться зараз забудова в основному. Якщо порівнювати з Фраником. То в місті майже немає кранів. В Франику порівняно просто бум забудови. Ця світлина раз і назавжди виб’є із голів, що ще не були в Ужгороді – що це малесеньке місто. Ви тільки погляньте на ці багатоповерхівки що мріють на горизонті.

5. Пам’ятник визволителям на кордоні з Словаччиною. Доїхати можна за 20 хв стильним ретро-велосипедом із кермом а-ля-харлєй. Цікавий момент, що частина букв на постаменті металева, частина дерев’яна, а буква ‘З’ із пінопласту

 

6.  Річка кудись удалеч потекла.

7. Руїни Невицького замку. Доволі гарно збережені, високі. Там ще поруч є дуже крутий закинутий радянський табір лісовий із півциліндровими хатинками. Вони настільки добре збережені і класно виглядають, що я би там наступного року провів всесвітній чемпіонат із лісового пейнтболу. там є місце щоб всіх поселети. І наметів не треба тільки спальники і каремати. Тут інфа про те, що цей турцентр півсот літній збираються реконструювати. Але вихядчи із фактичності  – це ще буде не скоро.

 

8. Вона носила присмерк у волоссі. Дуже вдала фото. Останні промені на руїни замку.

9. Мега-креативна ресторація ‘Деца у Нотаря’. Найатмосферніший заклад Закарпаття. Всі хто в ЗО – must see!! Всі хто біля моніторів – обов’язково полазьте по сайту – там повно цікавих фото скульптур і арт-інсталяцій із закладу.

Роверист спіймав дерево.

Ліхтар ‘Відьма невписалась у поворот’

 

Зеброніно. Жаль що неналаштоване.

 

Міліцьонер із типовим деградованим обличчям.

Ось артцвинтар. Могили регулярно оновлюються.

 

Жираф із глини та каркасу.

Декорації фото-заготовки.

Алкорай

 

Івасик-вогнегасик. Вуличний кран із водою для вмивання та господарських потреб.

А ось сам хазяїн ресторанно-креативного простору. Признався що вибудовує свою мрію уже 19 років. А ще він дипломований філолог. Поет, письменник і видавець, трохи політик і відомий громадський діяч. Окрім того що він дуже людяний, щедрий і кльовий неформальний чувак, так він ще й розвиває русинську говірку. (видав прЕкольний  і елєґантиський ‘Словник сепаратиста’)

 

9а. А ще зробив’їсми кумедну гіфку із ведмедем і Юлею.

https://imgflip.com/gif/85pps

10. А так виглядає одна із Ужгородських стометрівок.

11. Ну і по програмі ми висаджували деревце сакури і мигдалю в самому центрі. Потім їх мають переплести і вийде просто садово-паркова ландшафтна ляпота. Про сам проект Фрі місцеве ТБ та інтер знімали сюжети.

http://vk.com/video137226858_168566283

 

Через кілька років те що ми посадили має виглядати так.

12. Ще ми мали брати участь у ЗУЧ, але трохи не у всіх вдялося. Втім кожен досі має  шанс зробити це у себе в місті чи в гостях. Та й взагалі це треба робити  кожен день, коли помічаєш смітюхів чи сміття.

13. Окрім того, що ужгородські фрішники зробили програму дуже насиченою, вони ще дуже дбайливо потурбувалися про харчування. Воно відбувалося у різних цікавих місцевих рестораціях, каф’ярнях та пабах. Це дозволило глибше відкрити для себе місто і місцеву кухню.

 

14. А ще ми кльосько співали в автобусі і по вечірніх вулицях. В одній підворітні навіть почали збігатися цигани, танцювати і підплескувати. Стало навіть стрьомно. Може навіть хтось після цього і не дорахувався золотого зуба. Попри це, публічні співи дуже релаксують і зхалабурдюють по доброму психіку.

 

Ну що ж. Наприкінці хочеться сказати. Якщо життя трохи застоялося, думки накручують психіку, а  рефлексія пригнічує або навіть якщо всього цього нема – їдьте подорожувати. Знайомтеся із новими людьми. Вступайте в ФРІ громадські організації. Це робить життя красивішим, смачнішим, динамічнішим. Соцальний капітал надзвичайно важливий для комфортного життя та розвитку громадського суспільства, реформ у країні, врешті решт навіть поступу мистецтва.

Тож подорожуйте – якщо хочете мати кльові фотки і яскраві спогади.

А якщо ж вам сподобалася борода, то контактуйте – і я розкажу вам секрети вирощування 🙂 Рісто до речі, пришвидшується від громадської активності.

 

Якщо я про щось цікаве забув – нагадуйте в коментах. Дякую всім що були. І не забувайте, що ОБЛЕНЕРГО – ключ від усіх дверей.