RSS

Category Archives: мояПРОЗА

Моя власна проза, поезія та проезія

Якщо (на Кіплінга ‘IF’)


іф

Якщо ти зможеш встояти

Навіть якщо у сраці гудуть джмелі

Коли тебе кинуть  в кучу і змішають з лайном,

А ти візьмеш і не зсвинишся.

Коли у тебе виросте горб,

А ти удауш що то родимка.

Коли тобі стане мужності на слово ‘осьо’ Read the rest of this entry »

 

Позначки: , , , , , , , ,

Авторський Паблік Богдана Дубильовського


Завів паблік для зосередження всіх написаних текстів в одному місці. Уже давно зріла ідея, що треба все зібрати в одному зручному місці. Кому цікаво – підписуйтесь.
http://vk.com/bluvulua
зогнили

 

Позначки: , , , ,

Вирізай беркутівських дітей, гвалтуй чиновників сім’ї*


Гадаю варто вилізати із схронів і заходитися цькувати та піддавати остракізму чиновників та силові структури

а також їхні сім’ї, особливо дітей. Зустрічати їх після школи, відбивати нирки, гвалтувати, відрізати голови. Це потрібно щоб люди почали масово звільнятися з органів. А ті хто лишиться – їх у топку, їх не жаль. Ось списочок ідей, що я раніше публікував, що можна придприняти

Звісно що постраждають певний відсоток невинних, але вони завжди страждали. Так хай страждають хоча б вмотивовано.

Надихнувся щойно побаченим відео. Нічого окрім жорстокої відплати, помсти, та конструктивного масштабного насилля я не бачу. Клин клином. Згідно з теорією ігор – зло добром неможливо перемогти. Вперед, друзі, кожен на свому маленькому фронті.

__________

*даний текст є художнім твором, а всі співпадіння з реальністю 
є випадковими
 

Позначки: , ,

’10 наносекунд у каптьорці Бога’ | Гіпертекст


48 інструментів Бога

 

Придумав дуже гарну назву для музичної групи – ‘Бракує щирості’. 

Не хочу претендувати на авторське право. Хочу щоб назва стала надбанням громадськості і знайшла найширше використання на благо усіх жителів планети ‘Земля’. Не хочу ніякої плати за використання всяких там патентів….

символічно подароване яблуко чи апельсина як свідчення вдячності від тих, хто використовуватиме цей лейбл чи слухача, що усвідомив насолоду від естетики звучання цього імені. – зробить мене ще трішки щасливішим від і без того ГІГАНТСЬКОЇ РАДОСТІ від можливості БУТИ КОРИСНИМ,

і без того БЕЗРОЗМІРНОГО ЩАСТЯ від можливості БУТИ ПОТРІБНИМ.

Усвідомлення що твоє самовираження під подвигом твоїх зусиль є значущим(потрібним, корисним, цікавим) здійснює акт народження мого життєвого сенсу, як особистості.

Це відчуття наповнює всього мене, а моє життя смислами, надихає на більші зусилля, сильнішу самовіддачу.

Так починається повнота життя. І усвідомлення краси і цінності миті, повноти, щастя незримо Read the rest of this entry »

 

Стилістика брудної візіології виділень.


Естетизація ВУЛЬГАРУ. ГИДОСТУДІЇ.

Розділ перший

КРИВАВІЗАЦІЯ АГОНІЙ В ТОЧЦІ БІФУРКАЦІЇ ГАНГРЕНИ ЗВИЧАЙНОЇ

Туалет. Два пісураи і Три закриті кабінки. Мабуть то для срання, – думаю я і підходжу до пісюару. Підлаштовуюся. Ширінка подається легко мов жінка. Тьох! Цвьох! Виповзає головний герой, придивляється, роздумує, трохи крутить носом, але діватися нікуди – зачинаю цюняти. Біля мене поруч, буквально на сусідньому пісюарі примостився і розгорнув діяльність ще один офісний краб. Мить і Read the rest of this entry »

 

Позначки: , , , , , ,

Збудження (або гектар лесбіянок із о. Пасхи)


Я збуджений такий що зорати зможу гектар лесбіянок із острова Пасхи. 

Здається у мене розвивається нервова система. Хтось може скаже, що це все від двох літрів кави, але я собі знаю, що така енергія і піднесення можлива лише у людини, яка так довго прагнула посидіти в неті і нарешті дорвалася. Я зараз мовби ніби висохлий дід з тридцять третього, що потрапив в Ашан,  там снікерси, кури-м’ясо-ковбаси..хліб. Я зараз ніби старенька пара геїв з коштуриками на лавочці, яким вже під 90 і тут приходять результати аналізів смскою – він таки завагітнів і у них буде дитина. Я зараз ніби козак, що вперше сів на коня і лоскоче груди вітер диким степом після галер десятилітніх. Я ніби Калнишевський, що споглядає відродження Січі і  Реванш-битву. Я ніби український бездомний, колишній студент Києво-Могилянки після новини, що з наступного тижня Британія починає 50 років виплачувати-повертати скраб Полуботка і відсотки кожному українцеві його частку. Я ніби мотоцикліст що розбився і скочив у часі назад на хвилину – скидаючи газ для другого шансу. Я ніби безрукий альпініст, що пригощає чаєм свого безногого напарника на вершечку Евересту. Я ніби глухий, що утратив зір, а потім і смак, але випадково спонтанний секс і кумулятивний компенсаційний оргазм.(‘із втратою одних відчуттів – загострюються інші’). Я ніби Хатіко в кінці фільму, але якимось дивом після 6 років,  а в мене пса вже вуса сиві і вже пора, якимось дивом я впізнаю його ходу мені назустріч. Мій господар. Я ніби Ніцше, до якого в кав’ярні підсів лисий дялько з хитрою посмішкою. В мене чесно кажучи щойно волосся стало дибки – надлюдина. Я ніби муха і слон одночасно, ніби Льолік і Болік в тілі сіамському, ніби патиком відриваю замок без щілин взагалі, бо на коді. ніби хліб без дріжджів, але пухкий водночас. Ніби ангел що має сраку, але не перестає бути одухотвореним і небесним, таким чистим і ніжним та все ж в трусах.

Як черепаха і пілот надзвукового, як грім і вата у вухах, як Пепсі, Фанта, Кола і Спрайт в одній пляшці із синергією смаку у енному степені.

Пам’ятайте мене такого. Най відтиском терпкий цей образ в ваших серцях чи головах осяде, як тихо падають на дно листки у теплім чорнім чаї.

 

Позначки: , , ,

Якби сьогодні я захворів на СНІД


Це би не стало для мене глибокою трагедією. Навпаки життя б набуло глибокого солодко-трагічного максималістського відтінку. Мені б залишилося прожити 5-10 років нормального фізичного ф-ціонування, а далі хвороба б роз’їдала мене різними фірусами…що я б уже потребував лікарняного стаціонару.  Я б продовжував ще 1-2 роки працювати, щоб заробити з 20 тис. баксів. також за той час я би зібрав і умовив своїх 2-3 найкращих друзів організувати найкращий проект в моєму житті ‘ЛЮДИНА ПЕРЕМАГАЄ СНІД’. ПІДКЛЮчили б громадські організації, збирали б кошти у фонд. суть би полягала в тому, що на мене встановлюють камеру і я вирушаю у мандрівку, довжиною в життя. По-дорозі заїжджаю на різні фестивалі, в ріо-де-жанейро, я відриваюся на різних тусах, дою овець в монголії, дайвінг на рифах Австралії, дельтапланеризм, товчемо пики поліцейським із угорськими анархістами……і це все транслюється десь на блозі, але обов’язково на блозі, а не на ТБ, бо тоді це було б надто комерціалізовано і вся ідея би квазідеградувала. Коротше це б дозволило мені вже завтра відкласти тонну неважливих справ, багато років розбудови кар’єри і сім’ї – зірватися і гайнути автостопом у  Пекло, підкорити весь світ.

і через 5 років все б звучало чітко і рельєфно:

Перемігши СНІД, я помер від нього, підкоривши світ я пізнав себе.

Мій максималізм розриває груди,  

По дорозі в домовину я заїду в Каталіну на фестиваль бургерів, там ще будуть бої биків, свиням можна буде крутити вуха, сикати у вату з пістолетів водних на дітей й кобіток – сорочки прозорі – прилипають – БОМБА! -а соски бубняві –  все так феєрично, завтра десь в пів восьмій кашляну в серветку, – викраду мустанга – з під мотелю у серветці кров. Далі Макчу Пікчі, мексика, повії – бідні і багато, смуглі і голодні, їхні діти – зранку я їм ящик коли, тамагочі й снікерс обміняю на сусідського коня. І помчу по полі в Амазонки дику голосраку безвість безплеменну далеч галюци-грибів. Я на мотоциклі ніби Чегевара, за спиною бЕстфренд, вчора мотоцикіль в байкерському клубі помага’ їм красти – там і зазнайомство Read the rest of this entry »

 

Позначки: , , , , , , ,

 
%d блогерам подобається це: