RSS

Е. Клюев ‘Между двух стульев’ | рецензія

26 Жов

між двох  Сюжет: аналогія Аліси в країні дивозапарів. Петропавел(просто він хз Петро чи Павло) не відомо як потрапляє у химерний мимологічний світ із нестатичними ідентичностями, суміжними сутностями і спряженою із молоком і числами логікою. Ну і намагається відшукати дорогу назад, додому. А шлях цей, як відомо, дуже нелегкий, сповнений перешкод, недошкод і шкодоперів.

Про автора: російський журналіст, філолог, лінгвіст і письменник. Зараз живе в Данії і викладає російську.

Оцінка: 5/10. Не подобаються книги, які я б міг написати краще, ніж даний конкретний автор. От наприклад коли читаю Жадановий вірш ‘Пластунка N’, то ловлю себе на тому, що метафори захмарно розкішні і мені таких точно найближчим часом не написати. Глибина і естетика асоціацій та порівнянь просто сифонять як окремі райони Прип’яті. Тому для мене це якийсь дуже чіткий критерій – чи зміг би я написати краще, аніж автор. Якщо так – книга слабенька дуже, недопрацьована, злінена.(автор полінувався вкалувати багато, дошліфовувати, працювати над кожним  реченням окремо). Багато навіть моїх теперішніх віршів значно абсурдніші та естетично химерніші, словограйливіші, аніж тексти Клюєва.

Натомість у нього дуже чітка структура обігрування назв класичних персонажів: ”Смежной Королевой, Спящей Уродиной, Гномом Небесным, Ваще Бессмертным, Слономоськой, Пластилином Мира, Дитям без Глаза… Летучий Нидерландец, Муравей-Разбойник.”

Вибачте, але у 2014 це явно дуже не дотягує до канонічного постмодерну, та й навіть крутою грою слів можна назвати з натяжкою сильною. Дуже чітко бракує абсолютизації абсурду, до рівня постмодерну не вистачиє тонкості алюзій, асоціації і посилання дуже примітивненькі, простенькі, слабенькі.  Тішить найбільше псевдогерменевтичний аналіз лічилочок, приказок і казочок

баба

грека

Але цього малувато на таку книжку, аби вважати її чимось знаковим чи дійсно вартим непересічної уваги.   Читати і качати 🙂

Advertisements
 
 

Позначки: , , , ,

One response to “Е. Клюев ‘Между двух стульев’ | рецензія

  1. Кармін

    27.10.2014 at 18:24

    Я читав цю книжку коли мені було років 15. Вона мені дуже сподобалась та, думаю, вплинула на мою свідомість. Головна теза – реальність нелінійна, є безліч форм та варіантів існування. А також те, що не слід все сприймати некритично. Давати волю уяві, допускати, що твої погляди не завжди правильні. Це просто книжка для підлітків.

     

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: