RSS

Рецензія на книгу, Л. Белей ‘Ліхіє дев’яності. Любов і ненависть в Ужгороді’

28 Кві

90ті Про книгу: 361 сторінка, папір середньої якості, м’яка обкладинка із зручними закладками, тираж – 1000 прим., вартість 47,7 грн, видавництво Темпора.

Автор робить спробу, як він називає, ‘культурологічного нарису епохи 90-их в Україні на прикладі Ужгорода: трансформація, дефіцит, дикий капіталізм, способи виживання, контрабанда, поява поп-культури.’ Від себе додам, що написано легко, правдиво і місцями навіть для мене ностальгічно. Втім надто скупо, неглибоко і недеталізовано автор занурився в дійсність, а особливо в побут тодішний. Проблема у надто великому масштабі узагальнень.

Загалом структура така:

– телебачення 90-их, тупі бойовики, західні мільтики, Сталоне, Арні, Лунґрент

– дитяча реальність: жувачки турецькі, ігри в наклейки, потім ера кепсів, йо-йо манія, тамагочі, пістолетики на пістонах, денді, китайські пікарди(петарди), лазери з насадками, тетріси, денді

кепси  –  студентське життя, початок спекуляцій, контрабанди, розпилювання металолому на заводах, записування-переписування касет до магнітофонів, формування субкультур: металісти, хіпі, панки, депешисти, репери, качки, фестивалі, набухалово, варіння джинсів, тяжко дістати одяг, яскраві штани – стріпіхаті зачіски, зародження перших дискотек і клубів.

– Зародження бізнесу, а з ним і рекету. Серіали ‘Династія’, ‘Сантабарбара’, смішна і кострубата реклама, ‘Blue water’, Територія А, Турбо-техно-саунд, Фантом 2, подальша доля музичних зірок 90-их. Дефіцит тотальний, базари, кришування.

– Місцеві особливості: близькість до кордону, Мукачівські братки і Ужгородські, хитрі способи перетинання кордону із спиртом, бензином, сигаретами тощо. Зародження місцевої преси, легалізація бандитів і перехід в органи влади. Король Ужгорода – Ратушняк і ексцентричний авторитет Юлій Цезар.

____________________________

В принципі, варто віддати автору належне. Він взяв інтерв’ю в 2 десятків людей із різних категорій, які займали різні позиції в соціальній структурі 90-их, підзбирав і загнав у певну структуру багато елементів 90-их. Проте відчувається, що книжа була написана швидко, без детальних занурень, досліджень тощо. Тобто зовсім нема англосаксонського, пуританського, глибокого і обширного підходу. Ба навіть, я впевнений, що автор не перелопачував усі архіви тодішніх газет. Коротше писав не напрягаючись і дуже відганяє середнячковою публіцистикою. Дуже хотілося б більше читати про якісь деталі, звички під час дискотек напр., чи як день народження святкувалися, похорони тощо, –  як от описано вимикання світла регулярно в середині 90-их. Та й стиль і мова автора не є аж так щоб соковитою чи культово-ржачною як у Скрябіна. Так, місцями я сміявся і навіть пирскав сміхом, але до гарної комедійної манери оповідки – ну тут нею і не пахло. Проте це напевно найкраще що зараз є про 90ті. Тому раджу усім. Книжка читається легко, з одного захльобу за вечір.

Оцінка: 7.2/12.

П.С. Віддам цю книжечку в добрі руки і натомість отримаю теж якусь цікаву, небанальну книгу. Давайте мінятись. Кидайте пропозиції в коментах.

Advertisements
 

Позначки: , , ,

2 responses to “Рецензія на книгу, Л. Белей ‘Ліхіє дев’яності. Любов і ненависть в Ужгороді’

  1. павло

    02.05.2014 at 21:19

    Добридень! Дуже зацікавила пропозиція помінятись книжками 🙂
    Маю збірку оповідань Бруно Шульца “Цинамонові крамниці”, якою годний обмінятися 🙂

     
    • свиноматка

      02.05.2014 at 21:59

      Радий чути. Але я вже читав цю книжку Шульца. Пропонуйте ще щось 🙂

       

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: