RSS

інституціолізована рефлексія – факультативом у школах (проект)

16 Бер

Колись мріяв, тепер також.

Це цитати вирізані із одної із моїх робіт, що я подавав на отримання гранту.

‘Ключові слова: інституціолізована рефлексія, цілісна особистість, практика культивування самоусвідомлення.

Гіпотеза дослідження: якщо у навчально-виховний процес особистості  формально ввести необхідність ведення щоденника, то це призведе до формування цілого набору навичок, рис характеру, цінностей, установок та механізмів соціалізації і як наслідок потужно посприяє вихованню цілісної, здатної до ефективного саморозвитку, незалежної та критично мислячої особистості, зможе зробити потужний вклад в розвиток суспільства і тому стане цінним його членом.

Дане дослідження базується на результатах експерименту, який ми розпочали у 2008 році. Людям різного віку(від 9 до 19) було запропоновано вести особисті щоденники. Наступним етапом було створення простору публічності: щоденники без зазначення авторства порівнювалися та аналізувалися, простежувалась еволюція текстів та еволюція поведінки індивідів. Був проведений кількісний та якісний аналіз текстів. Встановлювалась кореляція між змінами у тексті та змінами в діяльності учасників. Проведений бліц-контентаналіз текстів в діапазоні великих часових проміжків засвідчив перехід від наративу та експресивної описовості(відбувається здебільшого розмите висловлення емоційних реакцій на зовнішні події. Також присутнє намагання сформулювати бажання) до пошуку та встановлення причино-наслідкових зв’язків у всіх учасників експерименту.  Стрімко зросла масова частка абстрактних слів, стиль усіх учасників ставав багатшим на метафори, а це  прагнення виразити одні речі через інші свідчили про намагання підходити до речей комплексніше з різних точок зору, використовуючи різні підходи, пробувати конституювати речі на різних рівнях. Зростала аналітичність текстів, що приходила на зміну фрагментарній враженнєвості та реактивності. Це особливо помітно в тяжінні до класифікацій та редукції – піддослідні стали частіше вдаватися до розчленовування явища на величезну кількість елементів, прагнучи дійти до максимально простих та неподільних складових. Звичайно результати даного експерименту  містять хиби та не претендують на позиціонування якісного наукового дослідження. Це зумовлено компромісом між чітким дотриманням академічних, наукових,  методологічних вимог та стандартів та наявними ресурсами – передовсім убогістю матеріально-технічної бази та браком кваліфікованих кадрів, які готові працювати на громадських засадах. Проте незважаючи на брак фінансування, що перетворило експеримент на напіваматорський, результати цього дослідження заклали непоганий фундамент для продовження вивчення проблеми вже на якісному ресурснозабезпеченому науковому рівні а також були сформолювані численні гіпотези, що стануть родючим грунтом для стрімкого розвитку галузі виховання індивідуальності  та особистісного розвитку в педагогіці.

 

Якісний аналіз та спостереження дозволили прийти до таких висновків. Фіксація власних поглядів, сподівань, страхів, намірів, мрій, ідей, сумнівів, емоцій, вражень мимоволі робить автора щоденника дослідником власної психіки. Вираження глибин власної сутності та озвучення голосу власного єства змушує індивіда ставати самому собі психологом та філософом. Організація індивідуального досвіду через  регулярну фіксацію деталей сприйняття та проявів поведінки  веде до формування чіткої ієрархії цінностей. Тобто тривале спостереження та аналіз власної життєдіяльності  дозволяє простежити еволюцію себе як особистості. Зміна думок, ставлень, позицій, принципів, смаків формує  цілісне сприйняття моральної, емоційної, інтелектуальної, психологічної та емпіричної еволюції індивіда.  Перечитуючи згодом щоденник особа немов вивчає підручник з історії власного становлення. Така всеохопна автобіографія закладає основи ідеї перманентного саморозвитку та прагнення до  постійного прогресу.  Фіксуючи думки на папері та проводячи облік пережитого за день, індивід дисциплінує процеси мислення, розвиває навички вербального самовираження. Це тягне за собою вдосконалення аналітичного та ситезного мислення.

Завдяки інституціоналізації самопізнання у форматі ведення щоденника молода людина отримує можливість подивитися на себе збоку. Змога прочитати про себе дозволяють виявити власний потенціал, провести інвентаризацію переваг та недоліків власного характеру та світогляду – і натомість окреслити та закласти життєві пріоритети. Це сприяє перетворенню фрагментарного уявлення про себе на цілісний образ своєї особистості, а кристалізовані життєві орієнтири, складені в ієрархію цінностей формують смисложиттєву систему координат. Завдяки цьому розвивається комплексний системний підхід до життя, де особистість усвідомлює себе як суб’єкта, який взаємодіє із іншими суб’єктами у певній об’єктивні дійсності, що складає середовище. Це актуалізує процеси пошуку мети та сенсу життя; полегшується тактичне цілепокладання та розстановку стратегічних життєвих акцентів. Окрім таких стратегічних та фундаментальних зрушень відбувається вдосконалення цілого ряду тактичних корисних життєвопрофесійних навчиок.

По-перше, рано чи пізно самоаналіз та спостереження себе у просторово-часовому континуумі веде до прагнення оптимізувати власну діяльність, що виливається у формування такої звички, як планування часу.

По-друге, через аналіз життєвих проблем індивід розгортає боротьбу зі шкідливими звичками. Автор починає усвідомлювати наявність тиску негативних стереотипів та починає звільнятися від них. Щоденник тут виступає дуже потужним мотиватором, оскільки дозволяє авторові грати роль дослідника, який ставить над собою експерменти. А тому саме фіксація результатів на папері чи засобах мультимедіа є принципово важливою.

По-третє, зі зростанням майстерності ясніше думати,  чіткіше та лаконічніше висловлюватися зростає довершеність стилю спілкування із друзями, у навчанні та роботі і загалом у житті. Розвиток уміння оповідати веде до успіху в повсякденній комунікації, що призводить до ліпшого порозуміння  та покращення стосунків з іншими людьми. Це дуже позитивно впливає на зміцнення позицій у соціальних групах, членом яких є індивід. Ну і звісно, що це впливає на кар’єрний ріст та здатність до суспільної мобільності суб’єкта через розвиток ораторських навичок, довершеність письменницького та публіцистичного стилю.

Постійна участь у внутрішньому моральному дискурсі із самим собою веде до формування чіткої та сильної позиції у процесі боротьби добра і зла, діалогу  егоїзму та альтруїзму, протистояння бажань та обов’язків. Зафіксовано потужну кристалізацію его та альтер-его. Як наслідок – особистість стає відповідальною. Перманентні  зусилля по дослідженню себе самого роблять з автора сильну, незалежну, критичну особистість, розвивають та збагачують внутрішній світ та його зовнішні прояви відповідно. Відбувається процес чіткішання(кристалізації) ідентичності. Формується вишуканий смак у всьому: у одязі, літературі, музиці, мистецтві, манерах. Фокус на розвитку власної особистості неминуче веде до вдосконалення вербальної та невербальної естетики комунікації. А отже – довершеність у стосунках та краса у всьому, що робиш. Ось уривок зі щоденника одного з учасників експерименту, який промовисто засвідчує багато з вищеописаних тенденцій:

’00:26, четвер, 1 жовтня 2009

…Здається я дорослішаю…став краще розуміти себе, – внаслідок, – інших також. Бачу, що стаю терплячішим, поблажливішим, толерантнішим. Починаю розуміти всю складність мотивацій та вчинків інших. Перестаю примітивно сприймати світ тільки в двох кольорах. Піднімаюся від спрощеного категоричного ‘чорнобілого’ сприйняття і стаю бачити всю гаму напівтонів. Рано чи пізно задаюся сутнісними, фундаментальними питаннями. Розпочинаю власний пошук сенсу життя. Одного дня помічаю, що уже давно цілеспрямовано докладаю зусиль, щоб моє життя стало повнокровнішим, насиченішим, яскравішим. Долаючи лінь та байдужість наповнюю життя близьких людей, а часом просто перехожих  – радістю, позитивом, глибокими почуттями та дрібними побутовими приємностями. Знаходжу себе. Моє щастя виявляється було заховане у щасті тих, хто навколо мене. Присвячую життя щоб здобувати своє щастя турботою про людей. Служу іншим, намагаюся приносити користь… Моя  життя тепер ущерть повне змісту. Я щасливий!!!  Виявляється це так легко. Але невже до цього можна  дійти тільки самоаналізом та постійними роздумами  над власним досвідом????’

За час ведення щоденників з метою збагатити свій духовний світ новими почуваннями, емоціями, станами, принципами, традиціями учасники почали цілеспрямованого залучати себе до  провадження власних невеличких досліджень у багатьох галузях:  автостоп\туризм\мандри, швидкочитання, усвідомлені сни, мнемотехніки, проекти форсування розвитку соцкапіталу, бокс, риторика, фізіогноміка, студії тілесності, дайвінг, студії додаткової реальності. Одного з учасників щоденник спонукав до розвитку інтимної сфери через проект дослідження майстерності комунікації з протилежною статтю, що призвів до позитивної еволюції його дійсного формату стосунків. Ще один опанував ‘СОЛО’ – сліпий десятипальцевий метод швидкого набору тексту на клавіатурі. Тепер його швидкість 350-380 сим\хв і дозволяє  економити величезні масиви часу на написання курсових, рефератів, есе та інших письмових робіт.

 

 

Висновки.

Кожен новий об’єкт дійсності(артефакт), кожна нова практика обов’язково отримує відображення  в свідомості індивіда. Тобто вона збагачується ще одним відображенням реальності, формується ще одна грань пізнаного світу, картина навколишнього стає ціліснішою, гармонійнішою, збалансованішою, правдивішою, всеохоплнішою. Чим активніше розширюються  сфери особистісних зацікавлень, пізнання, тим багатограннішим та складнішим постає у свідомості світ. Все навколо стає ще цікавішим, з’являться ще більше нових загадок та таємниць. Це сприяє не тільки повнокровнішому життю, а й усвідомленню його сенсонаповненості, що убезпечує особистість від анемії, виснажливих сумнівів та блукань в морально-ціннісному ідеологічному вакуумі.

Завдянням педагогів є спонукати, спрямовувати і організовувати пізнавальну діяльність особистості; допомогти зекономити величезні масиви часу надаючи потрібну інфомацію та навчити її використовувати. Тому якщо сформувати у  вихованців звичку усвідомлено та цілеспрямовано працювати над вдосконаленням процесів пізнання і структурування відображеної дійсності у їх свідомості, то тоді така інституціалізація призведе до  швидкого  переходу від  усвідомлення себе як об’єкта, який сприймає себе продуктом обставин до суб’єкта, творця власного життя. Щоденник тут уможливлює розгортання морального дискурсу із конкуренцією альтернатив, постійним рефлексуванням над вибором, що веде до граничного усвідомлення та максимальної інтерпретації своєї ролі в житті. Він виступає інститутом комунікації, способом зближення з собою та інструментом пізнання себе та світу через пізнання відображення світу у собі, інструментом глибокої соціалізації та самореалізації. Це найшвидший та найефктивніший спосіб прогресувати та рухатися до ідеалу. Крайнощі розширють та поглиблють свідомість – дослідивши весь діапазон особистість отримує уявлення про весь спектр як потенціалу та впливу середовища так і своїх можливостей. Тому надзвичайно важливим є запровадження предмету, курсу чи хоча б факультативу з техніки ведення щоденника в українську систему освіти на державному рівні. Хоча втіленню проекту обов’язково повинні передувати масштабні глибокі дослідження та проведення серії експериментів з метою мінімізувати можливі негативні наслідки. Проте варто докласти усіх зусиль задля  ще одного кроку до прогресу людства, до культивування цінностей просвітництва та гуманізму.

Advertisements
 

Позначки: , , , ,

3 responses to “інституціолізована рефлексія – факультативом у школах (проект)

  1. Roman Melnyk

    17.03.2013 at 00:25

    ти ж подавався на завтра.юей з цією роботою. Памятаю ти ще доцента Голубєву шукав в могилянці щоб вона прорецензувала))

     
    • свиноматка

      17.03.2013 at 04:13

      тобі краще не працювати в розвідці. бо як спіймають і почнуть катувати -ти розповіш більше, ніж наша розвідка сама пам’ятає.

       
    • Roman Melnyk

      18.03.2013 at 13:40

      та я би може і забув. але я сам в жовтні на Пінчука з роботою про медичний туризм у Філіппінах подавався і згадав що ти теж таке робив три роки тому. До речі, мене не взяли в другий етап. Шкода. Мабуть моя робота надто нестандартна і еклектична як для економіки і туризму. Я читав за попередній рік декілька виграшних робіт – середнячкові. Як непогані реферати. Я читав гуманітарку звісно. Тому не дуже і розчаровуюся. Але все рівно було неприємно, бо очікував позмагатися за 12 000 грн – 12 місяців по 1000 грн стипендії.

       

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: