RSS

Пост-студентська життєва криза

19 Січ

”Йдіть в сраку зневірені і підімнуті

Ібо не приймуть вас у царство мрійників.”

 

Маю певні думки, так би сказати нюхнув глибинних причин чому більшість людей стає масою, середньостатистичним бидлом, невігласами, обивателями, міщанами(від міщанство).

1) Перший фактор. Втома від роботи, яка тобі не подобається. Коли з губ висихають останні краплі насолод студентського життя, з ними починають в’януть максималізм, мрії та ідея про сродну працю. Старше покоління вже насиділо собі напукані місця і зовсім не думають про твою інтеграцію. Ба навіть, твоє входження в суспільство і його соціальну структуру здоровенним прищем сидить на нікому невідомій сраці, яка ще менше когось інтересує.

Після кількох, а то й численних спроб знайти сродну роботу, невдач … починається фрустрація, затяжна постстудентська депресія. І за стереотипом, починаєш нібито розуміти доросле життя і що все що писали в книжках то тільки рожеві мрії про солодкого слоника. В житті все інакше. – Всюди лайно, зрадники, користолюбці і треба вити по вовчому. Так що йде підторговуй на базарі, поки місце є або копірайтером в Партію РеГібонів або звісно на стройку і заробітки.

Спочатку не хочеш вірити, але гулі болять  і дівчину хочеться кудись зводити за гроші. І ось ти вже сам себе переконуєш, що суспільство організоване найменш аморальними, настільки, щоб видертися догори і піськати зверху на конкуренцію і конкурентів. І мистецтво справжє завжди лиш в андеграунді, а маси ковтають лише видовищне. І приступаєш до роботи, яка геть серцю втому не мила. В цій точці твоє життя йде під укіс. В точці, коли ти прощаєшся із своєю мрією. Із своїм ідеальним варіантом життя. Із версією, у якій ти самореалізовуєшся у сфері що тобі подобається, сродній.

Ти забуваєш зі злістю все, що вчив в університеті і про що писали в книжках і прогинаєшся під найпопулярнішу версію реальності, яку вже прохавали всі що тебе оточують.

Є звісно інший варіант, голодний, скитальницький, всіяний спробами як маком булочка, на ентузіазмі і вірі незважаючи на безперспективність  і неможливість того чим займаєшся і що робиш. Мені близькі по-духу якраз такі люди.

2) Сім’я. Якраз цей фактор нав’язує і спонукає гнатися за першим. Хочеться сексу, стосунків, кохання, дітей, комфорту. А щоб все це мати потрібна – ЖІНКА. Яка відповідно без грошей і сім’ї не приходить. Тому відповідно ми підписуємося під цілим списком кабальних завдань і ф-цій, заради так би мовити ЗАГАЛЬНО ПРИЙНЯТОЇ ТИПОВОЇ СИНИЦІ В РУКАХ – жінки, сім’ї, кар’єри.

__________________

Відповідно що хотіти в того сурогату, який отримуємо на виході?

Хіба такі люди будуть горіти безкорисливим редагуванням вікіпедії, чи може вони видаватимуть книги, чи створюватимуть громадські організації, чи в третіх місцях обговорюватимуть газети, мультики, фільми, книги. Напевне вони все ж маритимуть якимись грандіозними максималістським проектами, які невписуються в систему через свою інноваційність?!

Ось так і живем. Тож, як співає Фліт:

”’От би усіх розумних вкупу взяти, комуну вкрити, об’єднати….”” І зачати селитися компактно в районах і облаштовувати двори і займатися локальними проектами. Невже в цьому кайф?

Advertisements
 

Позначки: , , , , , , , , , , , ,

8 responses to “Пост-студентська життєва криза

  1. Vognick

    19.01.2013 at 00:51

    Моя думати, що соціальна реальність спрямована на відтворення. Якщо ти це приймаєш, то аргументація твоя тане. Це критика.

    Що стосується моєї позиції, то я згоден з тим, що людина постає перед вибором: або комфортна система, або повна антисистемність. Геніальність останньої полягає в тому, щоб використовувати систему під себе. Нажаль, це має свої боки у вигляді нових систем “антисистем”. Зокрема, такими можна вважати як мистецьке середовище періоду розквіту певного виду новаторського жанру, так і діяльність силових підприємців (майбутніх олігархів та президентів) чи мафіозних структур. Так що екзистенційна криза може бути розв”язаною принаймні в два шляхи, при чому чесно кажу, що не знаю, який би з них кращий чи універсальніший.

     
    • свиноматка

      19.01.2013 at 00:58

      тоді куди примістити прагнення зінювати і конструювати соціальну реальність. У відхилення від інерційності і самоповторюваності?

       
  2. Roman Melnyk

    19.01.2013 at 00:53

    всіяний спробами як маком булочка – так поетично і по тичинівський сказано. гарно дуже!

    шикарний пост. це твій маніфест. Зроби петицію на петішин орг і шукай однодумців. думаю що мало але когось таки найдеш. я не підпишуся) але в багато чому погоджуюся.

     
  3. Vladislav Myslinsky

    19.01.2013 at 02:40

    Суспільство нав”язує стереотипи. Варто тільки не мати сім”ї і не мати високооплачуваної роботи і тобі ніхто не повірить, що ти щасливий. Про сім”ю особливо. В Україні вже в 20 років стругають дітей, одружуються, розлучаються. В америці і європі – до 30 років гуляють і живуть в своє задоволення і тільки потім думають про сім”ю. І де рівень задоволення життям вищий? От і приходять висновки.

     
    • свиноматка

      19.01.2013 at 02:52

      І окрім осуду і тиску знайомих додається ще тиск батьків і родичів. Коротше окрім того, що в тебе і так мало союзників на антисистемному шляху ще й підтискають з усіх сторін 🙂

       
    • Vladislav Myslinsky

      19.01.2013 at 03:03

      Ну це не причина коритись і змінювати свій життєвий шлях і свої погляди. І взагалі залежати від чужої думки не можна ні в яких питаннях.

       
  4. Serhii Holovko

    19.01.2013 at 11:35

    Класна стаття,
    нагадує тему конфлікту між омріяним заняттям та теперішнім джерелом прибутку, що для багатьох із нас стає замкнутим колом з білкою всередині.
    Що робити? Якомога швидше поєднати ці дві речі, зробити так, щоб омріяна робота стала джерелом прибутку вже зараз.

     

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: