RSS

гімназійна газета ‘НЕУ’ | проект swinomatka у 2008 р

10 Гру

газета неу  Будучи в 11 класі Івано-Франківської гімназії №2, попри підготовку і кіпіш із першим роком введення ЗНО, мені всетаки вдалося викроїти час і вмовити 3 своїх найближчих шкільних друзів(однокласників за сумісництвом) взятися за видання шкільної газети.

Проте за задумом це мала бути не стіннівка, а повністью самоокупна та комерційна патріотична із нотками націоналізму преса, яка за тодішнім нашим баченням мала стати точкою відліку і рупором українства у нашій гімназії. Всього нам вдалося видати 5 номерів. Класна керівничка(я ще маю багато за що подякувати їй), М.М. Виноградова стала нашим першим меценатом-інвестором (пачка офісного паперу A4).  Як тепер пам’ятаю, як на кожній перерві велися планьорки редколегії, збиралися гроші(по 12-14 грн) на видавництво наступного номеру. Нам навіть вдалося розширити редколегію і рекрутувати кількох штатних журналістів із інших класів. Загалом газета мала неабиякий резонанс у школі і після виходу кожного номеру, часто відкривалися двері нашого класу, пролізала голова і линуло: ‘Добрий день, Дубильовський – до директора. Генадій Степанович тебе вже чекає’.

В найгостріші моменти боротьби із системою мене відмовилися обслуговувати(годувати) в їдальні, оскільки вийшла резонансна стаття про те, що нам недокидають їсти, і роблять замалі порції, обкрадають. Також пару разів занижували оцінки вчителі, які зайняли погані місця в нашому рейтингу вчителів. Ну і звісно постійний тиск директора за кожне слово впоперек його політики і адміністраці загалом. А, і апофеозом стало те, що наш завуч Альміра Романівна звинуватила мене у фашизмі і розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. І постало питання про вигнання мене зі школи. Проте як виявилося нажив я собі не тільки ворогів, а ще й союзників. За мене вступилися Марія Миколаївна і моя улюблена вчителька з історії Христина Ярославівна, якій я власне і завдячую що підсадила мене на інтегральний націоналізм. (яким я жив десь 3-4 роки).

Потім нам, всі журналістам і редакторам накидали подвійні порції та ще й добавку пропонували у їдальні. Коротше почало з’являтися відчуття влади, внаслідок можливості викрити і зробити публічними різні непрозорі моменти із шкільного життя.  редкол

Ось навіть ще група вконтакті збереглася. Ось вже пост-ретро опис Пітуха В., одного із співтворців:

‘Молодіжна організація “Нова еліта України” виникла у Івано-Франкіській гімназії №2 в 2006 році, як матеріальний плід уяви Дубильовського Богдана Миколайовича, тоді ще 15-річного наївного хлопчиська, який хотів змінити світ.
Наступного року МО НЕУ утворило свою одноіменну дочірну газету, перший номер якої вийшов вже у жовтні. Протягом року 4 славних богатирі: Дубильовський Богдан, Пітух Андрій, Пітух Віталій і Ковбас Іван самостійно старались вивести газету на належний рівень. Метою газети було донести до гімназистів ідеали МО НЕУ, а саме: патріотичність, любов до рідної української мови, духовність тощо. Ми старалися (і будемо старатися) вчасно реагувати на значимі для України події у світі, і це нам майже вдавалося.
Весь цикл видання охоплює 5 номерів газет, кожен наступний з яких був кращий за попередній.
Вступивши в університет, очільники газет стараються вивести газету на міжмісько-університетський рівень.
В цій групі будуть спілкуватися ті, хто входить до редакції газети.’

Також найбільшою нашою перемогою було те, що ми всетаки домоглися запуску шкільної радіостанції. Це була передвиборча обіцянка діючого президента гімназії. Ось до речі логотип газети. 

Продавали газету пам’ятаю по 2 грн вкінці. Перший випуск роздавали безкоштовно. Номер в середньому розходився у 30-40 примірників. Просто школа у нас маленька – 300 з гаком дітей. Коротше кожний 10 купляв газету. А читав десь кожен 3. Пробували видавати і чорнобілу і кольорову, але врешті шпальти завжди були в кольорі. Друкували все на струменевому принтері у Вані Ковбаса. Ех, з якою ностальгією згадую ті вечори.

Опісля пам’ятаю вийшло щось ще 2 газети: одна в ліцеї, куди перейшов один із наших активістів, а 1 в нашій гімназії після нашого випуску. Проте вони виявилися нежиттєздатними.

______________

цікаві деталі:

  Ми навіть були дійшли до того, що друкували зашифровані послання для найбільш уважних читачів. Андрій, Віталій, нагадайте що там було написано, просто я не можу прочитати бо в мене файли в ПДФ.

Шукайте в нижньому лівому куті 3-4 кеглем.

Ідея запостити народилася із переписки із божевільним блогером . Такий деталізований досвід завжди може стати в нагоді. Або принаймні бути цікавим для істориків які вивчають шкільний побут 2000-них років на території Західної України. Для них вирішив створити першоджерело 🙂

Якщо є що дописати хлопці(В, А, І) – згадуйте, дописуйте!

Ну і на сам кінець, трохи сторінок останнього номеру. А скачати і почитати весь номер в pdf можна тут

Якщо захочете всі номери, щоб прослідкувати еволюцію журналістських навичок десяткласників – пишіть в коментах. Скину.

рейтинг Великих Українців від нашої газети, локалізований нашою гімназією

Advertisements
 
 

Позначки: , , , , , , , , , , , ,

6 responses to “гімназійна газета ‘НЕУ’ | проект swinomatka у 2008 р

  1. Віталік (Лицар_України) Пітух

    10.12.2012 at 18:40

    Пам’ятаю, я використав результати нашого соціологічного опитування для оформлення індивідуальної роботи зі Статистики в ІФНТУНГу_)) вона тоді мене спасла і була високо оцінена викладачкою

     
  2. voko06

    10.12.2012 at 20:01

    Свин, скажи мені, як ти ставишся до ненормальної ідеї – створення газети для бомжів?

     
    • свиноматка

      10.12.2012 at 20:55

      Лише заради такого рівня ненормальності – її варто створити. Хоча б один випуск. Це увійде в історію. але це буде нелегко. Важкувато буде шукати інфу, яка їх цікавить. От, тобі пару тем сходу:
      1) Карта точок із прийому макулатури, склотари і металолому
      2) бомжівський курс валют – розцінки на вторсировину
      3) найприбутковіші точки для вранішнього збору пляшок від пива
      4) найрибніші місця для прохання милостині
      5) різні способи видурювання грошей на вокзалах… тощо
      6) короткий перелік і по пару слів, про організації які можуть надати певну допомогу, де можна чимось поживитися.
      7) якісь новини, інтерв’ю в кількох взяти
      але ця газета не стане самоокупною, вона просто буде смоктати гроші. Так що задоволення і тільки – буде твоєю винагородою.

       
    • voko06

      10.12.2012 at 21:25

      Дякую 🙂 7) це я їжаку ясно:-)

       
  3. Roman Melnyk

    10.12.2012 at 20:19

    унікальний пост для всіх просто! і якість газети просто дуже висока. це я ще колись тобі казав і ще раз кажу. я її читав недавно живу – ти мені залишив цей примірник, і було цікаво. Особливо підбірка анекдотів була класною. Ніби є всякі КБМи, але там було своєрідні і кльові. Ярослав теж був зацінив!

     
    • свиноматка

      10.12.2012 at 20:58

      Я ж ото зараз руки до нових проектів не дотягуються. але зате можу колупатися в минулому і час від часу захоплено сопіти і вигукувати що щось знайшов. І виколупувати якусь глибу на світ Божий. Всю в порохах, і здувати ці порохи в лиця читачам. В мене чимало різних проектів були в школі на на перших курсах.

       

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: