RSS

Слова-ендеміки – ті, що не мають відповідників в інших мовах

30 Вер

Вперше довідався звідси:
 Ділимось статтею Антона Семиженка на gazeta.ua про слова з різних мов, які не мають відповідників в інших культурах.

Mamihlapinatapai, діалект племені індійців олос із Вогняної Землі – слово, що потрапило до Книги рекордів Гіннеса як найзмістовніше. Означає заглядати один одному в вічі й сподіватися, що хтось із присутніх почне робити те, що кожен хоче вчинити – але ніхто не має для цього достатньо сміливості.

Умаю, що чим складніші і змістовніші слова використовує людина тим рельєфніше і глибше вона відчуває і проживає дійсність. Тому дуже важливо творити нові слова, котрі б позначали поняття, які зараз ми описуємо цілими реченнями, але які є тенденційними і впізнаваними. Вдосконалення нашого смислового світу неодмінно призведе до якісного стрибка в еволюції інших сфер) – ось класний проект, який трішки привідкриє потенціал цього ‘кочечто-нечто’

Не всі слова будь-якої мови мають свої відповідники в інших мовах світу.

 

“Хуцпа”, ідиш – зухвалість, безсоромність в негативному і позитивному сенсі.

 

“Юґен”, японська – слово, яким позначають приховану красу речей і насолоду від споглядання світу.

 

“Моно-но аваре”, японська – смуток від усвідомлення плинності часу.

 

Hyggelig, данська – відчуття правильності, затишку, спокою. Стосується речей, думок, почуттів.

 

Morkkis, фінська – моральний аспект похмілля, сум і усвідомлення провини через учорашню пиятику.

 

Hygge, данська – життєрадісне, щедре та гостинне поводження. Трохи грубувате, але загалом миле. Вважають національною рисою данців.

 

Langoth, англійська – смуток, що відчувають, коли являється істина чи видіння раю.

 

Lagom, шведська – рівно стільки, як треба. Стандартна відповідь на запитання від “скільки покласти цукру?” до “як довго триватимуть заняття?”

 

Saudade, португальська – світла журба через обставини, на які не можеш вплинути. Також стосується туги за близькими, що перебувають дуже далеко й невідомо, чи пощастить побачити їх ще. За однією з версій, поняття saudade запровадили моряки в часи, коли морські подорожі були значно небезпечніші, ніж тепер.

 

Tokian tokiko, баскська – здатність не опускати рук, коли все налаштоване проти тебе. Буквально – “коріння дерева, що росте на скелі”.

 

“Моє”, японська – така мила й несексуальна людина, що цим притягує до себе.

 

Reisefieber, німецька – хвилювання перед подорожжю.

 

Sisu, фінська – вперта відмова здаватися, підкорюватися обставинам.

 

Drachenfutter, німецька, дослівно – “харч дракона” – невеликий подарунок, який чоловік, що завинив, дарує жінці як вибачення.

 

“Барака”, арабська – благословення, яке має людина й може передати іншим. Зазвичай стосується хоробрих та некорисливих людей, а також тих, хто здійснив хадж – паломництво до священної для мусульман Мекки.

 

Litost, чеська – особливий чеський варіант депресії. Мілан Кундера описав його як “болісне усвідомлення власної нікчемності”

 

“Таароф”, перська – ситуація, коли людина приймає подарунок, аби не образити господаря. При цьому може його зовсім не хотіти. Або, навпаки, господар, часто не щиро, пропонує гостеві те, що заведено.

 

Mokita, мова ківіта, поширена в Папуа-Новій Гвінеї – те, що всі знають, але ніхто не наважується вимовити вголос.

 

Mbukimbuki, мова племен банту в Західній Африці – зірвати із себе одяг на радощах і танцювати голяка.

 

Ilunga, мова чілуба племен південного сходу Конго – людина, яка готова пробачити поганий вчинок уперше або вдруге, але не вибачить утретє.

 

Фаго, мова аборигенів мікронезійського острова Іфалук – сукупність пристрасті, кохання та смутку, зазвичай у стосунках, де одна людина залежить від іншої.

 

“Амае”, японська – бажання стати залежним від того, хто про тебе піклується.

 

Pena ajena, мексиканська іспанська – збентеження від спостерігання, як принижують людину.

 

“Еджі-оторай”, японська – після візиту до перукаря мати гірший вигляд, ніж перед тим.

 

Zweisamkeit, німецька – буквально – “самотність удвох”, коли закоханим ніхто крім них більше не потрібен.

 

“Кароші”, японська – смерть на робочому місці від перевтоми.

 

Forelsket, норвезька – передчуття кохання, ейфорія перед початком перших серйозних стосунків.

 

Attaccabotoni, італійська – нудна особа, яка зупиняє інших і розповідає довгі сумні історії

 

Jayus, індонезійська – недотепний і невдало розказаний жарт, що від цього стає смішно.

 

Tartle, шотландська англійська – відчуття ніяковості, коли представляєш іншим особу, ім’я якої забув.

 

Torschlusspanik, німецька – буквально “паніка, викликана закриттям воріт”, страх перед обмеженням можливостей людини з віком.

 

Шлімазл, ідиш – хронічний невдаха.

 

Кіббецен, ідиш – особа, яка постійно намагається заговорити з іншим, коли той працює.

 

Dеrive, французька – безцільне блукання вулицями міста.

 

Gоkotta, шведська – прокидання вдосвіта, щоб вийти на вулицю й послухати спів перших пташок.

 

Gobbledygook, англійська – довга й нудна промова офіційної особи. Також – жаргонна говірка.

Advertisements
 

Позначки: , , , , , ,

5 responses to “Слова-ендеміки – ті, що не мають відповідників в інших мовах

  1. свиноматка

    30.09.2012 at 02:16

    Переклад прізвищ з іноземних мов – http://zestforlanguages.blogspot.co.uk/2012/06/blog-post_27.html#more

     
  2. mamache

    30.09.2012 at 14:19

    з ідишу прекрасні слова, особливо “кіббецен”. а ще мені дуже сподобалося означення німецькою “поїздного синдрому”, “чемоданное настроение”, якось так.

    тільки одне: я чула від євреїв неодноразово: “шльомазл”. з наголосом на першім складі.

     
  3. mamache

    30.09.2012 at 14:26

    хоча і шлімазл теж. хм. треба буде уточнити.

     
  4. Кит Василь

    08.10.2012 at 17:07

    Лишається відловити українських слівець (добираючи матеріал для українського Люрку, боляче перечепився през власну мовну правильність і літературність.

    З іншого боку, з практики дубляжки серіалів на ICTV у першій половині буремних 1990-х пригадую, як не міг перекласти слова “gay” (за рік чи за два в усіх серіалах вже звучало слово “ґей”, “boutique”, всю англійську (і російську) феню, особливо спеціалізації злодіїв, типу “форточник”, “краснодеревщик”, “щипач” тощо. Про ідіоми та назви кін я вапше мовчу…

     
    • свиноматка

      08.10.2012 at 22:05

      Здається мені, що то треба буде плодити, а не відловлювати слова. Риба у ріках закічилася…щось схоже і з словами.

       

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: