RSS

Профорієнтація: відомі письменники та їх професії| репост

07 Вер

Хорошим додатком до цього будуть ось ці 2 томики

лого клікабельне – виводить на оригінал статті

 

Не завджи писемний талант відкривається одразу, а тим паче визнається. Зокрема, Джек Лондон, Андрій Платонов та Роберт Фрост працювали на заводах, а літературна діяльність Дона Делілло має безпосередній зв’язок з його роботою паркувальником. Редакція OS вирішила зазирнути в трудові книжки письменників.


Чарлз Буковскі – працівник ремонтної бригади на залізниці, працівник Червоного хреста, прибиральник, заправник, охоронець, мийник посуду, працівник складу, експедитор, листоноша, водій вантажівки, поштовий клерк, працював на бійні худоби, на фабриці собачих бісквітів та фабриці флюоресцентных ламп. І це тільки частина списку – загалом за своє життя Чарлз Буковскі змінив понад 100 професій-випадкових заробітків.

Джек Керуак – заправник, збирач бавовни, сторож, кондуктор в електричках, мийник посуду, будівельник. Внаслідок роботи матросом на торгівельному флоті з’явився на світ його перший роман «Море — мій брат» («The Sea is My Brother»).

Дон Делілло – паркувальник. Робота була нудна, тому він багато читав – а потім і сам став письменником.

Стівен Кінг – швейцар, після університету працював у пральні, викладав у школі через фінансові труднощі, брав участь у створенні міні-телесеріалу «Королівський шпиталь».

Андрій Платонов – працював у майстернях з виробу млинових жорен, поденником і по найму, хлопчиком в конторі страхового товариства, помічником машиніста на локомобілі, ливарником на заводі труб, помічник машиніста паровозу, інженер-меліоратор і фахівець з електрифікації сільського господарства, двірник.

Джон Грішем – доглядальник, поливав рослини за долар на годину. Потім його підвищили – він став займатися садовими огорожами (півдолара надбавки до платні). Потім Грішем усвідомив, що «робота не дуже перспективна» – і подався в слюсарі-водопровідники.

Максим Горький – з 11 років почав працювати: мийник посуду в буфеті на пароплаві, сторож, пекар, «хлопчик» при магазині, зважувач, навчався в іконописній майстерні.

Джозеф Хеллер – підмайстер коваля, кур’єр, клерк. Також вів наукову роботу в Оксфорді за програмою стипендій Фулбрайта. Здійснив 60 бойових вилетів на бомбардувальнику B-25 в Італії.

Маргарет Етвуд – касирка і подавець у кав’ярні в Торонто (цей досвід завдав їй глибоку психологічну травму).

Роберт Фрост – газетоноша, помічник викладача, майстер по заміні електричних ламп на заводі. Поет-фермер та учитель. Коли йому було 15, в місцевій газеті надрукували його вірш. Наступна публікація аж у віці 40 років – саме ця книга, «На північ від Бостона» («North of Boston») й принесла йому славу.

Дуглас Адамс – санітар в лікарні, сільгоспбудівельник, прибиральник курників, охоронець в готелі та охоронець сім’ї нафтового магната з Катару.

Михайло Шолохов – вів перепис населення, вантажник, каменяр, діловод заготівельної контори, продовольчий інспектор.

Джон Стейнбек проводив екскурсії по рибоводному заводу – і таким чином познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Потім протягом тривалого часу він працював комірником на складі.

Герман Мелвілл – юнга на круїзному лайнері. Здійснив одну подорож – з Нью-Йорка до Ліверпуля.

О. Генрі – аптекар, працював на ранчо, служив в земельному управлінні, касир, рахівник в банку.

Джон Кракауер – альпініст (приймав участь у сходженні на гору Еверест), тесляр, моряк на риболовецькому судні.

Джек Лондон – золотошукач на Клондайку, до цього працював на консервному заводі, а потім нелегально добував устриці з метою їх подальшого збуту. Продавець газет, матрос на промисловій шхуні, прасувальник у пральні, кочегар.

Ерл Гарднер – власник адвокатської контори, адвокат. Ця професія послужила йому осередком творчого натхнення, оскільки письменник є класиком детективного жанру. Після виходу свого першого детективного роману він вирішив присвятити себе літературі цілком.

Марк Твен – капітан корабля. В той час кораблі будувалися з легкозаймистого дерева, тож заради безпеки капітан повинен був досконало знати береги маршруту. За 2 роки Твен ретельно вивчив 3 200 кілометрів річки Міссісіпі й отримав диплом капітана. Також був членом Товариства Фізичних Досліджень через зацікавленість у парапсихології. Заснував видавничу фірму, яка успішно існувала до економічної кризи.

Харпер Лі – тривалий час працювала менеджером з продажу авіаквитків в Eastern Airlines та British Overseas Air Corp (BOAC), після чого присвятила себе письменницькій праці.

Володимир Набоков – ентомолог. Його теорія еволюції метеликів отримала додаткове підтвердження після опублікованих у 2011-м аналізів ДНК комах.

Курт Воннегут – менеджер дилерського центру Saab в Массачусетсі. Також працював у PR-відділі в General Electric і був членом пожежної дружини в Алплаусі.

Джордж Оруелл – офіцер індійської імперської поліції в Бірмі. Відповідав за безпеку 20000 чоловік.

Джером Селінджер – аніматор на шведському п’ятизірковому морському круїзному лайнері.

Джеймс Джойс співав і грав на фортепіано (в нього було 22 спроби влаштуватися на роботу – так що поспівати йому довелося дійсно як слід).

Ден Браун – автор пісень, музикант та виконавець (випустив декілька компакт-дисків зі своїми записами), викладач в початковій школі Беверлі-Хіллз.

Харукі Муракамі – продавець в магазині звукозаписів. Потім, разом з дружиною, відкрив кав’ярню і джаз-бар Peter Cat у Токіо. Також працював ведучим нічного ток-шоу про західну музику і субкультуру.

Джозеф Конрад – незаконна торгівля зброєю і професійна участь в нелегальній політичій діяльності.

Кен Кізі – добровільний учасник психотестів ЦРУ, пов’язаних з прийомом ЛСД.

Advertisements
 

Позначки: , , , , , ,

2 responses to “Профорієнтація: відомі письменники та їх професії| репост

  1. mamache

    07.09.2012 at 02:39

    Прецікава добірка письменників. якраз думала над цим. тут є крайнощі: з одного боку, розглядати життя як текст, надаючи біографічним відомостям абсолютного значення. і інша. прочитала в одній рецензіі на книжку про Ніцше, тому цитую” “Петербургский философ Линьков начал одну из своих лекций следующим заявлением: «Фихте родился в 1762 году и умер в 1814. Этого достаточно»”.

    я особисто дотримуюся думки, що досвід таки багато важить. але не тільки. є вроджена обдарованість. вона десь та вистрілить.

    дякую. поширила у себе. дуже добрі матеріали – і Ваш, і рецензія на саму книжку.

     
    • Galina Gerasym

      07.09.2012 at 12:14

      Я тут щодо Кінга і створення телесеріалу “Королівський шпиталь” – він же був сценаристом. Так само можна вписувати туди і “Сяйво” і “Зелену милю” і “шоушенк”… Ну, типу, як автора.
      Якщо якась методологічна помилка в моїх роздумах, то я сі вибачєю.

       

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: