RSS

Чтоби не било мучительно больно за безцельно прожитие годи

12 Сер

Сьогодні мені стає(ало) сумно, що я сам свідомо покинув українське середовище для того щоб проапгрейдити себе виключно в одному ресурсі – грошах. Особливо боляче із захватом дивитися на підростаюче моє покоління:

ех, аж захотілося втрапити в козацькі часи перед штурмом замку і при кулеші на вогнищі послухати таку пісеньку від бандуристів.

тут більше каверів

Я би міг лишитися, але після невдалих спроб знайти своє місце в суспільстві і затяжної депресії вирішив щось різко і кардинально змінити. Без шляху назад легше, важче і трагічніше.

За словами одного мого знайомого заробітчанина: …проходить час і ти бачиш, що ті хто лишилися на Україні якось крутяться, живуть, чогось добиваються, а ти….гниєш тут, працюєш як зомбі по 60-80 годин на тиждень, поки твої мама і тато, найкращі друзі дитинства та студентських років живуть і старіють БЕЗ ТЕБЕ.

Я так довго чекав коли нарешті почнуться жорсткіші протести із побиттям міліції, коли нарешті люди почнуть партизанську війну: Тихо вночі виходитимуть з квартир, щоб карати мєнтів-перевертнів, продажних суддів, зажраних мажорів, деградованих депутатів і безнесменів у яких не залишилося вже нічого людського. Як ті троянди – я поїхав засихати перед самим світанком. Сонце, як видно, було так близько.

Не знаю, як там сприймається і відчувається ситуація на Україні, але в Лондоні і через інтернет – наростає щось велике, барикадно-майбутнє. Тепер я знатиму як почуваються люди, які знаходяться далеко звідти, де вершиться доля усього, що є для них рідного і дорогого.

Боже, як я по-доброму заздрю тим, хто залишився в Україні і продовжує творити, розвиватися і жити.

http://www.youtube.com/user/Doberman1788?feature=watch

Advertisements
 
1 коментар

Posted by на 12.08.2012 in МЕНЕ-я

 

Позначки: , ,

One response to “Чтоби не било мучительно больно за безцельно прожитие годи

  1. Станіслав

    13.08.2012 at 05:13

    З одного боку цікаво чути з тексту знайомі емігрантські мотиви. Видко гарний бекграунд автора, бо питання виникають у автора вже сьогодні (скільки там, пару місяців в Британії?) такі які зазвичай дайбоже виникають на якомусь році еміграції. Відповіді, втім, настільки ж скороспілі, НМД. Ті, хто пристосовується до пост-радянської України… я не знаю, якщо це прийнятно, то так, можна заздрити друзям пристосуванцям. Бити міліцію, графіка і інструкції для ліваків радикалів,… це щоб Україна стала Венесуелою Без Нафти? Тобто У-Парагваєм? З Вашою креативністю, освітою, мені здається повинно бути зрозуміло. що шлях нагору через якісь польсько-чеські лази. Потрібна нехай андерграундна, але центротяжна нова культура, з модними сайтами, потрібні нові медіа, нові обличча, нова якість на зміну пост-радяньскій. Коли ви побачите, що у якогось розумного блогу на кшталт Вашого є трафік 1000 чол на день можна повертатися. А поки вчити мову, технології, культуру глобальну. Мені здається так.

     

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: