RSS

Публіцистика. Масова комунікація. медіа-енциклопедія | Рецензія

28 Бер

 Я загалом люблю німецькі енциклопедії, бо вони дуже насичені, інформативні. На це я й розраховував взявшись читати цю червону товсту книгу. Проте книга не заслуговуває Вашої уваги. Наріжною причиною стає факт, що книга видана 2002 року. Тобто у ній аналізуються дані лише до 2000 р, і лиш подекуди до 2001. Звісно книжка все ж трохи тримає марку – спирається на багато досліджень, подає багато цифр, деталей, теорій, підходів. Але у зв’язку із розвитком інтернету – книга страшенно МОРАЛЬНО ЗАСТАРІЛА. Варто лиш навести цитату: ’Електронна пошта – це повідомлення, які за допомогою комп’ютера надсилають іншій особі, яка має підключення до Інтернету.’(с. 455). І це лише квіточки.

В книжці немає жодних згадок про соцмережі, блогосферу і соціальні медіа. 

Мені аж невіриться, що якихось 12 років тому усього цього майже не було. Воно тільки ледве-ледве зароджувалося і вже точно не розглядалося як сфера, що серйозно стосується журналістики.

Коротше це 700 сторінок, 9 кегль, трохи історії і багато геть застарілого аналізу.

Висновок: не раджу до прочитання. Книга навіть не годиться як історичний довідник, бо у свіч час претендувала на аналітичність, а тому порівняно дуже мало дат, назв, фактів.

Оцінка: 5 (враховуючи застарілість та втрату актуальності)

Advertisements
 

Позначки: , , ,

2 responses to “Публіцистика. Масова комунікація. медіа-енциклопедія | Рецензія

  1. Roman Melnyk

    28.03.2012 at 19:37

    ти надто критичний до неї. я погоджуюся що вона застаріла, але основна критика з твого боку лунає крізь рупор інтернту і онлайнових медіа. Але інші аспекти там теоретично і практично непогано висвітлені. Мені було цікаво трохи дослідження 70 і 80-х років почитати, а також як зростала сума грошей, зароблених на рекламі різними видами ЗМІ у Німеччині з 1960 до 2000 р. Там є такий розділ як дискурс аналіз чи контент аналіз, який навряд чи сильно застарів від того, що всі зараз пишуть у цифрі.

    Але ти як читач правильно критикуєш, а вона більш для дослідників науковців підходить:)

     
  2. свиноматка

    28.03.2012 at 21:48

    Я критикую її як з точки зору цікавості, так і практичної користі. Дослідження заради досліджень і наука заради науки – це якось геть герметично і неправильно.
    Визнаю. У всьому має бути користь. Це те, що робить щось соціальним. Якщо щось зовсім не має користь(навіть естетичної насолоди) – тоді це геть нікому не потрібне. Воно гіпермаргінальне, абсолютно герметичне і навряд чи варте уваги.

     

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: